Завантаження...
🎾 Спостереження, яке змушує замислитися
Нещодавно, спостерігаючи жіночий теніс, я помітив цікаву річ: удар з бекхенду у жінок часто виглядає сильнішим, гострішим, навіть небезпечнішим, ніж у чоловіків.
Виникло питання — чому так?
Чи це лише ілюзія? Чи, можливо, є анатомічне чи технічне пояснення?
Спершу в голову прийшла майже біблійна гіпотеза:
«Може, у жінок на одне ребро менше — і вони гнучкіші? І завдяки цьому бекхенд виходить ідеально різким?»
Звучить поетично, але насправді — анатомічно неправдиво. У чоловіків і жінок однакова кількість ребер (12 пар). Але в чомусь правда тут таки є — просто вона не в ребрах, а в біомеханіці та техніці.
⸻
🧬 Що ж дійсно робить жіночий бекхенд таким “гострим”?
✅ 1. Гнучкість
Жінки, як правило, мають вищу гнучкість у плечах, спині, тазі.
Це дає змогу:
• ширше розкручуватись корпусом на замасі,
• точніше передавати енергію в м’яч,
• краще контролювати ракетку в момент удару.
✅ 2. Двуручний бекхенд як головна зброя
На відміну від чоловіків, у жінок дуже рідко буває одноручний бекхенд.
Практично всі топ-гравчині — з потужним двуручним ударом, який:
• стабільніший,
• дає більше контролю,
• дозволяє вдарити м’яч раніше, ближче до тіла.
✅ 3. Менше топспіну — більше “гостроти”
Жіночий теніс менше спирається на агресивний топспін.
Замість цього — плоскі удари, або удари з мінімальним обертанням, особливо на бекхенді.
Такі удари візуально здаються:
• швидшими,
• “різкішими”,
• важчими для суперника.
⸻
🤔 А чому не так у чоловіків?
У чоловічому тенісі:
• головна зброя — часто форхенд,
• бекхенд — більше для контрударів і топспін-захисту,
• багато обертання, сили, але менше “гострої геометрії”.
⸻
🎾 Приклади:
• Шарапова, Клійстерс, Азаренко, Сабаленка — блискучі приклади плоского і жорсткого бекхенду.
• У чоловіків — Джокович і Медведєв мають топовий бекхенд, але він інакший — менш “гострий”, більше стабільний і гнучкий в обороні.
⸻
🪄 Висновок:
Так, жіночий бекхенд часто виглядає гострішим — і це не випадковість. Це результат:
• гнучкості,
• техніки,
• інтенсивного плоского удару.
А історія з ребром?
Нехай залишиться гарною метафорою — адже у тенісі теж є своя поезія.